Інколи існування здається невимовно безкінечним коридором із замкненими дверима. Невже виходу немає? Невже залишається тільки змиритись і сидіти, чекаючи на свою участь? Чи все ж таки варто зібратись з останніми силами та продовжити рух? Поділитися: